1.Економіка — соціальна наука, що вивчає суспільний процес господарювання; шукає відповіді на запитання: що, скільки, яким чином і для кого виробляти з відповідним дослідженням альтернатив у
використанні обмежених ресурсів та засобів.
Основними розділами економіки є мікроекономіка (досліджує процеси господарювання у таких інституціях, як підприємства, фірми тощо) та макроекономіка (економічні процеси у суспільстві в цілому).
2. Світова економіка – це сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.
Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – це комплекс економічних відносин між окремими країнами, їхніми регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (транснаціональними, багатонаціональними корпораціями) у системі світового господарства.
До структури МЕВ входять:
міжнародний поділ праці
міжнародна торгівля товарами та послугами
міжнародний рух факторів виробництва (капіталів, робочої сили, технології)
міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини
міжнародна економічна інтеграціяі деякі інші похідні від них форми.
В сучасних умовах головними суб’єктами МЕВ виступають:
національні господарства
регіональні інтеграційні угруповання країн (ЄС, НАФТА та інші)
транснаціональні корпорації (ТНК)
міжнародні організації (ООН, МВФ та інші)
МЕВ можуть мати місце між суб’єктами тільки тоді, якщо вони уклали міжнародні економічні погодження (МЕП), міжнародні господарські контракти (МГК), інші договори і мають домовленості, які визначають їх права та обов’язки щодо розвитку міжнародних зв’язків. Таким чином, під суб’єктами МЕВ розуміють фізичних або юридичних осіб, які беруть участь у здійсненні міжнародних господарських контрактів, погоджень та договорів.
Об’єкти МЕВ – це те, на що спрямована господарська діяльність суб’єктів світової спільноти. Об’єкти МЕВ:
експорт (імпорт) товарів
експорт (імпорт) послуг
здійснення господарської діяльності за кордоном
міжнародна спеціалізація виробництва
міжнародне кооперування виробництва
фінансові операції
науково-технічні зв’язки
експорт (імпорт) капіталу
спільне підприємництво
оренда машин та обладнання
зустрічна торгівля; організація та участь у виставках, ярмарках, торгах.
Одне з найбільш повних тлумачень світової економіки дав французький економіст Мішель Бо. У поняття світової економіки він включає наступні складові:
сукупність виробничої діяльності людини, яку можна виразити макроекономічними показниками в натуральній і вартісній формі за визначений період часу (зазвичай за 1 рік) (наприклад, сукупний світовий обсяг ВВП (у дол. США), сукупний світовий обсяг виробництва автомобілів у рік (у млн. шт.) і т. ін.);
сукупність національних економік усіх країн світу, кожна з яких займає своє визначене місце у світовій системі;
сукупність міжнародних економічних відносин, економічних зв'язків між національними господарствами;
глобальна діяльність транснаціональних компаній (ТНК) і транснаціональних банків (ТНБ);
інтеграційні угруповання країн, співтовариства країн і міжнародні організації;
світова система, що сформувалася й організована в результаті розвитку капіталістичного способу виробництва;
результат економічної діяльності всього людства, розглянутий з урахуванням стану навколишнього середовища і наявних ресурсів.
3. Таким чином світова економіка – це економічна система, яка сформувалась до кінця XIX століття і продовжує удосконалюватися.
Світову економіку можна визначити як економічну систему, що само відтворюється на рівні продуктивних сил, виробничих відносин і визначених аспектів надбудовних відносин у тій мірі, у якій вхідні в нього національні господарства мають визначену сумісність на кожному із трьох названих рівнів. У цьому визначенні знаходять висвітлення основні складові частини господарства, включаючи матеріальну базу, реалізацію різних форм власності і визначений порядок функціонування відтворювальних процесів.
Основою виникнення й існування системи виступає її цілісність, що припускає економічну взаємодію всіх складових частин системи на досить стійкому рівні, що забезпечує регулярну циркуляцію відтвореного продукту в глобальному масштабі, постійну діяльність, життєздатність системи, її саморегуляцію і розвиток. Така єдність світового господарства, циркуляція відтвореного продукту забезпечується національними і міжнародними ринками з властивими їм товарно-грошовими відносинами і множинністю цін.